Це так круто відкривати нові напрямки і місця. Особливо, коли це неочікувано. Я тричі була на Волині і це вперше побачила її такою. З такими нереальними просторами і краєвидами. Було відчуття, що за кожним поворотом нас чекає відкриття і це відчуття не обмануло жодного разу. Наприклад, коли ми вже зібрались їхати з однієї з локацій, то при розвороті краєм ока помітила це місце, і, звісно, ми зупинились і пішли туди. А там - млин минулого сторіччя, два дуби, які вже бачили не одну і не дві сотні років. І таке постійне відчуття, що ми десь у Джорджії у всьому. Зачепила вона мене за живе... :)
Публікації
0 коментарі:
Дописати коментар