Практично від імені Марка :)
Леся їхала в табір і ми вирішили відвезти її до автобуса, а заодно і прогулятись містом. Ну, Марко страшенно любить їздити з нами кудись. Правда, при цьому він товчеться по всій машині, заглядує всім в очі, облизує: "правда, класно, шо ми всі їдемо, ну, правда ж?" ))
Таааак, Лесю відправили...
Правда ж, класно, шо ми всі разом їдемо? Ну, правда ж? (Всі в слюнях і шерсті при цьому)))
Заскочили в парк Шевченка в надії на Валь-де-Валь, бо Маркові Леся пообіцяла рожок )), але уви-уви.
Ну, і вперед, бродити вуличками.
Проголодались...
І дуууууже хотіли пити ))
Та і втомились - біля 10 км пройшли, не жарт ) Марко: ну шо, додому, ну поїхали додому ))
А вдома - класно :)
Але якісь дивні істоти бігають по двору і шиплять на Марка )) (До речі, заберіть, ну заберіть їх, а? Бо з'їдять же Марка!)
І кілька фото з нашої розвідки нових місць для зйомок в околицях )) Дуже мені хотілось добратись до лісу, який постійно бачила з вікна ))
Це там дрібно - сім'я куріпок намагається нас перегнати )))
Мітки:
2015,
акинське,
вихідні,
зєнненхундськаморда,
Київ,
літо,
Марко,
сільські вісті
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
чисте блаженство!
ВідповістиВидалититільки трошки жаркувато було :)
Видалитияка краса!)
ВідповістиВидалитидякую! :)
Видалитите, що Марко мирно співживе з котиками характеризує його з найкращої сторони) мені здається це рідкість
ВідповістиВидалитита Марко мирно співживе з усіма )) з ним, правда, не всі...
Видалити