Якби ми самі вигадали

Якби ми самі вигадали Тебе для себе
Ти був би зрозуміліший і гнучкіший
або такий досконалий що байдужий
або такий люблячий що недосконалий
як витончені генії або погані або надто гарні
вільнодумний і ліберальний
у нас була б етика з провиною але без гріха
життя без смерті
любов без відчаю
не було б
переляканого гупання у ворота
самотньої совісті
чергового ангела-хоронителя
часом схожого на невірного кота
диких претензій: я надто доброї думки
про Бога щоб у Нього повірити
або - я нічого не знаю але мені так сумно
ніби я вже знаю все на світі
а Ти мусив би рахуватись з нами і берегти себе
не лякати нас коли радість починає бути гріхом
Ти здійснював би по черзі всі наші бажання
й народився б не у Вифлеємі а в Мудрагельську
і тільки тоді Ти став би справді неможливий

Ян Твардовський, 1971, 1980
переклад: Дзвінки Матіяш

"Інша молитва"