Ну, привіт, останній зимовий місяцю. У нас з тобою завжди все непросто.
Ти приніс мені в життя найближчих людей. І ти вперше познайомив мене з безсонням ще тоді, коли вже було внутрішнє знання, що все це не просто так... Як потім стало зрозуміло, душа мого тата вже почала пакувати валізи в далеку дорогу. Тато відійшов за кілька місяців, а безсоння ти мені залишив з цим тривожним станом і щорічними нагадуваннями... В 14-му ти був страшним місяцем. Цього не можна забути чи якось витіснити з пам'яті і ті ж самі тривожні безсоння... Яким ти станеш цього року?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
І я завжди боюсь цього місяця, з дитинства страхи, не безпідствані. А фото пречудове! Який простір та невимовний сум.
ВідповістиВидалитита щось він намагається виправдати свою назву, цей останній зимовий місяць. нехай цього року буде добрим до нас всіх!
Видалити