Я знаю, що сто років тут не писала... Ви ж мене пробачите? :)
Я не впевнена, що закінчила розповідь про свою минулорічну поїздку, насправді. Знаю, що це вже навіть не смішно. Тільки що переглянула - не закінчила, спробую закінчувати паралельно, тому в заголовках до запису проставляю рік) Саме тому ці нотатки спробую викласти якнайшвидше. Головне - не заплутатись )
Отже, влітку цього року одні чудові люди запросили мене знімати весілля в Джорджії. І, звісно, я погодилась. А коли з'ясувалось, що є можливість поїхати разом з Орестом, то передчуття цієї подорожі затьмарювалось тільки тим, що Леся лишається вдома, ех. Сподіваюсь, що наша наступна мандрівка вже буде в повному складі.
Фотографії в цих нотатках будуть і з камери, і з мобільного ))
Взагалі, я не оригінальна, і осінь для мене - найкраща, найкрасивіша і дуже особлива частина року. А жовтень - найкращий, найкрасивіший і дуже особливий місяць. І цьоро року жовтень був, просто, нереальним. Це було чотири різних і неймовірно красивих і особливих жовтнів за один рік.
Отже.
Селфі перед вильотом в Борисполі рано вранці
І ми чекали нашого першого з 6-ти перельотів, які в нас мали бути за два тижні :) На щастя, лише один з них мав бути з МАУ, нє паймітє мєня правільна )
Насправді, це був перший в житті переліт для Ореста )) До цього він старанно уникав подорожувати літаками. А тут прийшлось відразу в такому жорсткому темпі. Каже, що сподобалось ))
Вопчєм, ми провели 4 години в Парижі ) Це було якось так
Наступним мав бути аеропорт в Атланті. І вперше мені випало летіти в західному сонці - це було нереально круто. Але фото лише з мобільного, вибачте :)
А ви знали, що це найзавантаженіший аеропорт в світі і що там взліт-посадка літаків відбувається кожні 40 секунд? Я теж не знала ))
Цього разу умудрились тільки валізу лишити в Парижі, причому, валіза та ж, що і минулого року. Я думаю, що їй просто подобається Париж і вона вирішила затриматись там на пару днів потусіть. А в Атланті 6-го жовтня було +25 і більшість речей нам була, просто, непотрібна :) Але завжди приємно знати, що зміна одягу в тебе є )
Нас зустріли в аеропорту наші дорогі друзі і ми відразу потрапили в якесь дуже класне кіно. Спершу нас повезли в невеличке містечко Рокмарт, де нас гостинно прийняли на ці дні чудові люди в чудовому будинку. Соррі, тут буде багато васторжених слів і вигуків, але це було, дійсно, дуже-дуже класно.
А тепер в фото. Отже, тут ми жили
Ми трошки відіспались, наскільки це можливо, враховуючи джетлег (до речі, цього разу джетлег переносився значно легше, ніж минулого) і наступного ранку вже була насичена програма. Джорджія - це як ви пам'ятаєте, Південь, конфедерація, Скарлет О'Хара, Унєсьонниє вєтром і т.п., але не тільки. Там живуть суровиє південні парні і в гаражі, практично у кожного поважного громадянина є сейф, де зберігається не одна, і не десяток одиниць зброї. Тому наступного ранку чоловіча частина мешканців завантажилась в машину і поїхали постріляти )) Взагалі, для Ореста там був, практично, рай - простори, красива природа, багато траків і зброя )) Всі фото і відео - у Ореста на телефоні )) Але приїхали вони страшенно задоволені.
А у дівчат був міні-дівчачник, який організовувала господиня дому :) Насправді, це був не класичний дівчачник перед весіллям, їх у Віки було кілька, а знайомство жіночих частин обох родин.
Кейсі сама все приготувала і декорувала і це було страшенно зворушливо.
Наші дівчата почали збиратись
Спільна молитва
Потім всі спілкувались, сміялись, їли. І да, чоколейт деліс - це шось нереально смачне )) І цей гарбузяний пиріг я також не зможу забути ніколи )
Ввечері ми заїхали подивитись церкву, в якій мало бути вінчання і її околиці
А наступного ранку нас чекала подорож в гори. Ми поїхали в невеличке місто Хелен Джорджія - шматочок Баварії на Півдні Америки :)
А потім - гори... Вони - нереально красиві в будь-якій частині Землі...
Після цього ми поїхали в гості до дорогих американських бабусі і дідуся Віки - Ванди і Лестера.
Озерце по дорозі.
Взагалі-то про них треба писати окрему історію. Бо вони - просто нереальні і особливі, при першому ж знайомстві з ними виникає таке дуже тепле і родинне відчуття. Сім'я викладачів, Лестер - фізик, Ванда - викладач мови. Обоє - випускники Беррі Коледжу і страшенно пишаються цим і закохані в свій університет. Цей казковий будиночок, в якому вони живуть, Лестер побудував власноруч
Коли я це побачила, то першою ж асоціацією було - #іншалагіднахатинка :)
Ну, і яка ж лагідна хатинка без собак. У Лестера і Ванди їх троє - дві великі піринейські вівчарки і лабрадор
А ще у них тут живуть - кози, курочки і купа іншої живності. За кілька тижнів до того Лестер застрелив тут же на ділянці вовка, який встиг задушити одну козочку і козеня...
А ще в цій хатинці купа афігєнних колекцій. Наприклад, міні-колекція старих автомобілів:
Відразу згадався мультик "Тачки", да?
А ось і Лестер :)
Хлопцям вдалось покататись.
Це Лестер показує Оресту вінтажні дитячі машинки.
І кілька мобілофото з середини будинку
І колекції, колекції, колекції... Окрема кімната для героїв Вінні-Пуха :)
Колекція моделей автомобілів
Ще Лестер купує на ібей різні старі пристрої - радіо, програвачі і т.п. і відновлює їх. Шкода, що не сфотографувала, але це щось нереальне... А цей музичний інструмент він зробив власноруч:
Так шкода було прощатись, але ж.
Наступного дня на нас чекав Беррі Коледж і репетиція весілля :)
Мітки:
2015,
америка,
джорджія,
ми,
осінь,
подорожі,
autumn,
autumnaddicted,
destination wedding,
destination wedding photography,
georgia,
travel,
usa
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
це шось нереальне..))
ВідповістиВидалититак і було, якщо чесно :)
Видалити