Наступна порція випадкових фактів про мене.

Щось перерва трохи затяглась, тому сьогодні знову ще 10 випадкових фактів про мене :)
Початок тут - http://oksanatysovska.blogspot.com/2015/06/25.html, раптом хтось хотів перечитати ))

- Я завжди вважала себе наскрізь урбанізованою людиною, "дітьом асфальту", ніколи не проводила "канікули в селі у бабусі" і т.п. Вид городніх грядок приводив мене в стан жаху. Тому я була страшенно здивована тим, що вже зараз не уявляю собі життя в квартирі, в місті. Як оце без цього, щоб вийти з чашкою кави в сад, посидіти-повтикати на ставок. Ніколи не думала, що засинати під жаб"ячий оркестр і запах акацій - це нереально круто...

Вид на ставок на світанку додається ))




- У мене немає жодного друга дитинства, жодного шкільного друга. Я шось провела дитинство і юність, ковтаючи книжки. Коли я переживала про це, то мама казала, що ось підеш вчитись в університет і там будуть справжні друзі. У мене є дві подруги з університету, з якими ми, на жаль, дуже рідко бачимось. Майже всі друзі, які в мене є, з"явились завдяки Інтернету. Спершу - жж, потім ФБ. Я вважаю тих людей, які прийшли до мене в життя за цей час одним із найбільших моїх благословінь. І завжди дивуюсь і захоплююсь тому, які нереальні люди мене оточують.

- Продовжуючи тему друзів і відсутності в мене здібностей до ведення господарства. Мої друзі, окрім того, що надзвичайні самі по собі, вміють приймати мене такою, як я є :) Тому приїзди в гості і всі, так звані, "прийоми" в #Лагіднахатинка ознаменовані тим, що всі привозять з собою їжу (не розраховуючи на таланти господині) і хороший настрій :) Ті друзі, які знають мене досить давно, приїздять в гості прямо з мультиваркою в багажнику ;) (правда ж, Лєль?)


- Факт, який завжди є хітом )) Початок моєму нон-конформізму поклала мама, яка пошила мені абсолютно крутий костюм Чєбурашки в молодшій групі садочку, коли всі нормальні дівчатка були, звісно, Снєжинками :)

Фото Чєбурашки теж додається :)



- За проханням Надійки напишу :) Я ще в дитинстві вивчила напам"ять "Вєрєсковий мьод" і досі його добре пам"ятаю. Декламую с вираженієм, чим добряче дістала своїх домашніх )) Тому часто шантажую їх цим :)

- Я не вмію радіти на похоронах і ніколи не розуміла цього. Для мене кожна втрата - це трагедія, розрив, біль. Тому не розумію, коли втішають людину словами: зате тепер він/вона в кращому світі.

- Я страшенно неуважна, забуваю Дні народження і інші дати. Намагалась придумати схему, як з цим боротись, поки що безуспішно.

- Моє улюблене морозиво - зі смаком чаю.

- Я з дитинства страшенно боялась собак. Папа завжди говорив: Якщо Оксана на вулиці різко починає проситись на руки, це значить, що десь на горизонті з"явилась якась маленька собачка. Логічного пояснення цьому немає, вони на мене не кидались, не кусали. Думаю, що папа був би страшенно здивований, дивлячись, як пів-моєї руки зникає в пасті Марка, коли звідти потрібно дістати щось, що йому не можна було їсти )

Без фото Марка ми не обійдемось :)




- Я завжди плачу в зворушливі моменти на весіллях :) Добре, що є можливість ховатись за камерою :)

Далі буде :)