Ну, і про всяк випадок, раптом не бачили, то:
Першу частину можна переглянути тут - http://oksanatysovska.blogspot.com/2015/03/my-big-pretty-cozy-perfect-american.html
Другу тут - http://oksanatysovska.blogspot.com/2015/03/my-big-pretty-cozy-perfect-american_16.htmlТретю тут - http://oksanatysovska.blogspot.com/2015/03/my-big-pretty-cozy-perfect-american_17.html
Другу тут - http://oksanatysovska.blogspot.com/2015/03/my-big-pretty-cozy-perfect-american_16.htmlТретю тут - http://oksanatysovska.blogspot.com/2015/03/my-big-pretty-cozy-perfect-american_17.html
Тут, власне, буде сама церемонія і, звісно ж, я не зможу утриматись від своїх коментарів.
Леся мені досі не може пробачити, що я не спробувала цього донатсу )))
Чудова музика від солістів улюбленого гурту Джемі.
Я розповім про це пізніше. Але ця "книга побажань" - лавка, яку зробив зі старого ліжка вітчим Джемі. Внизу прибита монетка і написано, що тут є щось старе, щось синє, щось позичене :)
Ляльку даруватимуть Полу і Джемі. Прощання. :)
Готовність номер один.
Кортеж нареченої :)
Зворушливі вірші і уривки про кохання...
Плакали майже всі...
Були і куменді моменти.
Джефф запитує, чи є тут хто із присутніх, кому Джемі допомогла в житті...
В цей же день бабуся Джемі святкувала свій День народження, у жінок не запитують про вік, але вона не цього року розміняла свій 10-й десяток. Про неї можна було б написати окрему історію...
Присутні обіцяють допомогати новій сім"ї і бути поруч.
Ну, і так. Далі буде :)
таке якесь усе щире і рідне...)))
ВідповістиВидалитивони якісь такі і є... :)
Видалити