Невпорядковані дорожні нотатки | Міннесота - Канзас 2014 | Частина І

Правда в тому, що до кінця нормально насолодитись і усвідомити цю поїздку в мене не вийшло. Це була середина літа минулого року і жилось більше тим, що відбувалось в Україні, неможливо було абстрагуватись чи якось розділити це. Реальність перед очима і реальність з новин настільки суперечили одна одній, що нормальної розповіді так і не вийшло. Але дуже хочу залишити цю поїздку для пам"яті, бо вона була, справді, дивовижною...
Буде кілька частин, багато фотографій і букв - відразу попереджаю :)

Отже, Джемі запросила мене знимкувати їх весілля з Полом і це була грандіозна пропозиція. Ми до останнього відтягували купівлю квитків і подачу на візу - незрозуміло було, що станеться завтра - минуле літо, ви пам"ятаєте. Але ось вже було нікуди відкладати. Прийшлось робити новий закордонний паспорт - термін дії попереднього вже закінчився. По ходу виявилось, що мій український паспорт також не дуже дійсний ) Виявилось це якраз, коли я подала документи для закордонного. В російському варіанті написання прізвища пропустили букву "С", не запитуйте як. Ми з Лесею отримували паспорти з різницею в 4 місяці - в обох випадках одна й таж помилка. Приємна дівчина, яка прийняла у нас документи на закордонний сказала, що будуть проблеми і порадила швидше замінити наші паспорти, а потім прийти до них вже без попереднього запису і черги. Ми знову поїхали в паспортний стіл в Обухові, там вибачились, сказали забрати паспорти через тиждень (попередній раз це зайняло місяць), через тиждень ми їх забрали і... дадада, в Лесіному паспорті знову була помилка ) Нам поставили одне й теж місце народження, а я добре пам"ятаю, що Леся народилась не там)

Врешті, я отримала паспорт і зареєструвалась на співбесіду в посольство. Провтикала, що дату співбесіди треба вибирати самому і дізналась про це вже менше, ніж за місяць до дати весілля ) Ну, вирішила, що раз зареєструвалась, то треба йти. Найближчий час співбесіди був на 8-ме липня, а весілля мало бути 5-го. Закінчую вводити всі необхідні дані і тут... З"являється одне єдине віконце на співбесіду 12 червня. Тут я зрозуміла, що, схоже, що візу мені дадуть ))

Це була передісторія.

Всі фотографії з весілля - десь в попередніх записах - не лякайтесь, дублювати не буду )))

Не буду описувати три години проведені в посольстві, хоча теж було цікаво )) Факт лишається фактом - візу дали, квитки на руках. 27-го червня вилітаю. Летіла туди через Амстердам, там через якісь затримки було всього 3 хвилини між рейсами, почалась суєта-товкотня і, як виявилось вже потім, там я втратила всі гроші-запасний вінчестер-павербанк і ще щось ))

Але виявила я це все вже прокинувшись в чудовому і надзвичайно гостинному будиночку Джемі і Пола в Ігані.

Лишалась наївна думка, що хтось віддав мої речі авіакомпанії і ми поїхали, щоб заповнити необхідні бланки в Аеропорт.

Буде багато різних Снупі - бо фотографувалось все для Лесі :)

З почуттям виконаного обов"язку і майже без надії на успіх ми поїхали оглянути Міннеаполіс. Спершу заїхали в своєрідний музей під відкритим небом - поселення часів війни. Зараз у влади міста немає бюджету, щоб привести все в належний стан, тому всі будівлі законсервовані до кращих часів. Угу, не стоять-руйнуються, а законсервовані.

Це пам"ятник якомусь знаменитому конику.

Природа настільки нагадує нашу, що постійно було не по собі... Тільки все пізніше і того року для мене двічі цвів бузок і півони :)

В Міннеаполісі були серйозні повені і ще не вся вода відійшла на свої місця.

Потім вирішили подивитись природній парк. Тут табличка про те ким, коли і чому він був заснований.

Пам"ятник одному з перших поселенців в Міннеаполісі. Якийсь час виясняли різницю між отцями-засновниками і першими поселенцями ))

Його будиночок.

А потім ми пішли їсти найсмачніше морозиво в Міннеаполісі :)

Я вибрала Зелений чай - Орео.

І знову бродили...

Я попереджала про Снупі і Пінатс

Трохи селфі ))

Фото біля податкової :)

Наступного разу треба вияснити про зв'язок Фіцджеральда з Міннеаполісом ))

Місцевий сенат.

Кожен може прийти поспостерігати за роботою і за тим як хто з народних обранців голосує :) Сьогодні був вихідний :)

Дім ветеранів війни, де допомагають ветеранам всіх воєн з реабілітацією, працевлаштуванням, освітою, відстоюванням своїх прав і т.п. знаходиться прямо напроти цього будинку місцевої влади.

І зайшли пообідати в маленьку класичну американську столовку :)

Не встигла сфотографувати вуличного музиканта, який йшов і співав...

Це щось типу перший день. Записів буде багато, сподіваюсь встигнути до наступної подорожі :)