Це все було так дивно. Особливо те відчуття, що тобі здається, що ти потрапив в кіно і ти якось досить швидко звикаєш до цього стану. 6 перельотів за два тижні, якщо твої перельоти до цього можна перерахувати по пальцям, а Орест взагалі ніколи не літав - лєгко, а що тут такого! Інший континент, різні штати, зовсім інші краєвиди-клімат-архітектура - наче все так і мало бути за законами жанру в цьому фільмі :)
З Лєною ми познайомились, коли стояли в черзі на поселення в гуртожиток на 1-му курсі. З тих пір вона залишила наш фізмат, поїхала в Штати, вивчилась на медика, вийшла заміж, народила двох чудових доньок, одна з яких вже вчиться в Гарварді. Завжди нею захоплювалась: невеличка, красива, зі стержнем :) І це було так круто - побачитись, наче і не було цих років - кілометрів... Ми, власне, бачились і минулого року, Лєна тоді ще жила в Канзасі, в невеличкому містечку, яке називається Вичіта. За цей рік вони переїхали до Пенсильванії, запросили нас до себе, що відкрило для нас нереально круту можливість - побачити геть іншу Америку. Америку, з якої все починалось, серце республіки, будиночки часів Громадянської війни, нереальну природу, зовсім інший ландшафт, маленькі казкові містечка і Філадельфію, Вашингтон і шматочок Нью-Йорка з вікна автомобіля :)
В перший же день ми пішли на хайкінг в парк...
Тут можна проводити весілля, єслі шо, раптом ))
Навіть листя змінює свій колір тут інакше...
Доньки-мами - улюблена тема :)
Царь гари
Джесічка...
Присіли перекусити на місточку. Повз нас проходив єгер і сказав, що ще пару днів і це буде найхолоднішим місцем в парку...
А потім ми поїхали в Карлайл, але в мене вийшло, що це зовсім інша історія... :)
Публікації
0 коментарі:
Дописати коментар