Я не знаю, чому виникла саме ця назва, чомусь такою була перша асоціація. Взагалі, зимові зйомки для мене важкуваті. Замало світла, замало кольорів, забагато внутрішньої самогризоти. Для мене вони вимагають більше самодисципліни, підготовки, зусиль. Коли навесні чи восени знімається, як дихається. Але тут якось так все відразу співпало для вдалої зйомки - сама Улянка, її образ, настрій, атмосфера, пасмурний ранок, сніг, який час від часу зривався, розмови, які у нас були, поки ми бродили парком. І навіть мій вірус пів-дня почекав :) Тут - кілька анонсних фото.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
0 коментарі:
Дописати коментар