Невпорядковані дорожні нотатки | October 2015| In Bob Dylan mood

Ми зупинились на ніч в тому, що називають cabin - це такі маленькі будиночки на сім'ю з усіма зручностями, невеличкою кухнею з усім необхідним і т.п. Дуже затишні і комфортні. Ранок наступного дня був неймовірним...

Ми з Орестом спустились до озера, яке було через дорогу...

Ці краєвиди... І якось взагалі не втомлюєшся ними захоплюватись і дивуватись...

Наші кебін :)

Нас чекав ще один маршрут для хайкінгу. Ще один нереальний маршрут.

Джемі і Пол - завжди в хорошому настрої, завжди готові підтримати...

Кожен новий виток маршруту відкривав новий краєвид, і знову перехоплювало подих...

Ну, і як же без цього:



Дуже сподобався малюнок кори дерев. Тим більше, що потім в Пенсильванії ми відмітили зовсім інший...

Орест, звісно, видирався на край скелі, як же інакше... Попереживала...

Ще одне озеро з 10 000 - відвідали!

Через кілька десятків кілометрів від попереднього місця нас чекав вже інший маршрут - з водопадами...

На цьому місця я фотографувала Джемі і Пола для лав-сторі минулого року :)

Треба попросити у Джемі цю фотографію :)

Сходила до неї на сторінку в фейсбук і знайшла :)



Краєвиди тут трошки інші, але так само нереальні. Я знаю, що в мене в цих записах забагато "нереально" на сторінку, але інших слів, справді, в мене немає...

Дякую Полу за цю фотографію :)

Спустились вниз. Минулого року тут все було в такому містичному тумані...

 Фотодоказ :)

 А потім поїхали в Duluth - невеличке містечко, де народився Боб Ділан. В дорозі слухали його музику і багато говорили. Знову зрозуміли, що він, насправді, вплинув, практично, на всіх музикантів сучасності. А що вже радянський рок повністю копіював його, про це і говорити не варто... ))

І - додому :) Нас чекав Іган і ще один день в Мінесоті :)